Якість рапсу під контролем

Успішна реалізація пріоритетного національного проекту з розвитку АПК залежить насамперед від кормовиробництва, що є основою ефективного тваринництва. Створення міцної кормової бази, що забезпечує потребу тварин у кормах і, насамперед, у рослинному білку, завжди була і залишається нині однією з найважливіших завдань. Збалансований по білку раціон дозволяє істотно знизити потребу тваринництва в зернофураже і собівартість тваринницької продукції, підвищити рентабельність галузі.

Основною олійною культурою на Україні є соняшник. Однак обґрунтовані розрахунки показують, що навіть граничне насичення посівнооборотної площі соняшником і соєю в сприятливих кліматичних зонах не дозволяє створити необхідну сировинну базу для виробництва рослинної олії і кормового білка в обсягах, які забезпечують потреби народного господарства.

У зв'язку з цим надзвичайно важливим джерелом для отримання рослинної олії і кормового білка для країни є ріпак. Ріпак (Brassica napus oleifera L. Metzger) - дводольну рослина сімейства хрестоцвітих, представлений яровими та озимими формами.

З насіння ріпаку виготовляють високоякісну харчову олію яка за своїми якостями випереджає славнозвісну оливкову олію, бо має велику кількість ненасичених амінокислот і в ній відсутні жирні насичені амінокислоти та за вживання якої знижується рівень холестерину в крові. Макуха (відходи від виробництва олії) має високий вміст (до 40%) білків і тому є високоякісним (перевищує якість сої) кормом для всіх видів худоби і птиці. Насіння, олія і макуха мають стабільний попит на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Крім традиційного використанні ріпаку на Заході активно вдосконалюються технології виробництва з ріпакової олії пального - його по праву вважають альтернативою традиційному дизпаливу. Біодизельне паливо на основі ріпаку може бути доцільним з огляду на його екологічну чистоту: викиди діоксиду сірки після спалювання цього пального у 100 разів менше, ніж у традиційного дизельного пального. Через високу температуру запалювання (150–170°С) біодизельне пальне набагато безпечніше за органічне. Звичайні дизелі можуть використовувати це пальне без суттєвих переробок двигуна.

Насіння рапсу має своєрідний хімічний склад, що відрізняє їх від насіння більшості інших олійних рослин.

У насінні рапсу традиційних сортів міститься 42-52 % ерукової кислоти до суми жирних кислот олії і 4-8 % глюкозинолатів в перерахунку на суху знежирену речовину.

Присутність ерукової кислоти може розглядатися як негативна або як можлива особливість насіння рапсу, залежно від наміченого шляху використання виробленої з цього насіння олії (для харчових і технічних цілей). Отримані дані, що ерукова кислота, яка міститься в оліях, отриманих з насіння сімейства хрестоцвітних, чинить на організм негативну дію, в першу чергу на метаболізм ліпідів в деяких органах. Годування рапсовою олією, багатою еруковою кислотою, викликало у тварин і птаха некротичні зміни в міокарді, відхилення у ряді біохімічних процесів, порушення в діяльності бруньок, цироз печінки. Глюкозинолати олії викликають роздратування слизових оболонок травного тракту, дихальних шляхів і порушення діяльності щитовидної залози. Глюкозинолати також викликають корозію устаткування, при гідруванні олії знижують ефективність і термін дії каталізатора.

Тому для контролювання насіння рапсу за вмістом ерукової кислоти та глюкозинолатов випробувальна лабораторія ДП «Сумистандартметрологія» розширила сферу акредитації за цими показниками.

Згідно ГОСТ 10583-76 “Семена рапса. Промышленное сырье”, що діє на Україні насіння ріпаку в залежності від масової частки ерукової кислоти та глюкозинолатов ділять на два класи:

1 й клас - для харчових цілій,

2 й клас – для технічних цілей.

Визначення ерукової кислоти проводиться згідно ГОСТ 30089-93 «Масла растительные. Метод определения эруковой кислоты». Метод заснований на перетворенні тригліцеридів жирних кислот у метилові ефіри жирних кислот , а також на газохроматографичному аналізі метилових ефірів.

Визначення глюкозинолатів визначається згідно ДСТУ 4969-1:2008 із застосуванням методу фотоколориметрії та ГОСТ 9824-87 методом «глюкотест».

З питань проведення випробувань звертатися у випробувальну лабораторію

ДП «Сумистандартметрологія». Тел./факс 0542-33-45-10; канц. 33-45-08