Порівняльний аналіз вимог світового співтовариства та України щодо показників безпеки.

 

fuzarioz kolosa

З 1 січня 2016 року почала діяти Угода про асоціацію між Україною та ЄС, що відкриває для українського бізнесу можливість вийти за рамки внутрішнього ринку і стати частиною європейської бізнес-спільноти.

Основною гарантією безпеки продуктів харчування та кормів в Україні та країнах світового співтовариства є контролювання в продовольчій сировині і готових продуктах залишкової кількості радіонуклідів, токсичних речовин, пестицидів, мікотоксинів.

В рамках угоди про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС, наша країна взяла на себе зобов'язання гармонізувати законодавство, норми, правила, стандарти та процедури оцінки відповідності зі світовою та європейською практикою.

Порівняння допустимих рівнів токсичних елементів

Норми токсичних елементів в Україні містяться в МБТ № 5061-89, у світовому співтоваристві вони закріплені в стандартах комісії Кодекс Аліментаріус, а саме: CODEXSTAN 193-1995, Rev.2 - 2006, CODEXSTAN 248 -2005; CAC/GL 39 - 2001; СODEXSTAN 230 - 2001, Rev.1, 2003; для країн Євросоюзу - в Регламент Комісії ЄЕС № 1881/2006.

Результати порівняння норм токсичних елементів з МБТ № 5061-89, CODEXSTAN 193-1995, іншим стандартам комісії Кодекс Аліментаріус, і Регламентом Комісії ЄЕС № 1881/2006 наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз допустимих рівнів токсичних елементів

Зернові культури

Назва елемента

Максимально допустимий вміст елемента, мг/кг

МБТ №5061-89, ДСТУ 3768:2004
ДСТУ 3769:1998
ДСТУ 4525:2006

Стандарти Комісії " Кодекс Аліментаріус

Регламент ЄЕС 1881/2006

Пшениця, ячмінь, кукурудза

Свинець

0,5 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
5,0 (для кормових потреб)

0,2

0,2

Пшениця

Кадмій

0,1 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,3 (для кормових потреб)

0,2

0,2

Ячмінь,
кукурудза

0,1 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,3 (для кормових потреб)

0,1

0,1

Пшениця, ячмінь, кукурудза

Миш'як

0,2 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,5(для кормових потреб)

не регламентовано

не регламентовано

Пшениця, ячмінь, кукурудза

Ртуть

0,03 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,1 (для кормових потреб)

не регламентовано

не регламентовано

Пшениця, ячмінь, кукурудза

Мідь

10,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
30,0 (для кормових потреб)

не регламентовано

не регламентовано

Пшениця, ячмінь, кукурудза

Цинк

50,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
50,0 (для кормових потреб)

не регламентовано

не регламентовано

Як видно з таблиці 1 набір вітчизняних показників ширше, ніж міжнародні та європейські показники, однак Україна поступається за допустимим нормам деяких з них. Так, вітчизняні норми свинцю в зернових культурах в два з половиною рази перевищують європейські.

Вітчизняні норми кадмію в пшениці більш жорсткі, а у ячменю та кукурудзі однакові порівняно з європейськими нормами.

Україна проводить аналіз зерна на додаткову кількість токсичних елементів (миш'як, ртуть, мідь і цинк), який не проводиться ні Європейським Співтовариством, ні світовим співтовариством.

Нормативні документи ЄС і САС не виділяють допустимі норми токсичних елементів у зернових для продовольчих і технічних потреб, експорту і для кормових потреб так, як це робиться в Україні.

Порівняння допустимих рівнів мікотоксинів

Нами проведено порівняння допустимих рівнів мікотоксинів (МБТ 5061-89) з європейськими нормами, згідно з Регламентом Комісії ЄЕС № 1881/2006. Дані представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Порівняльний аналіз максимально допустимих рівнів мікотоксинів

Назва мікотоксину

Максимально допустимий
рівень мікотоксини, мг/кг

МБТ 5061-89

Регламент ЄЕС №1881/2006

Пшениця, ДСТУ 3768:2004

Афлатоксин B1

0,005 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,025 – 0,1 (для кормових потреб)

0,002

Зеараленон

1,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
2,0-3,0 (для кормових потреб)

0,1

Т-2 токсин

0,1 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,2 (для кормових потреб)

0,06
(для суми токсинів Т-2 і НТ-2)

Сума афлатоксинів В1, В2, G1, G2

не регламентовано

0,004

Дезоксиніваленол (вомитоксин)
для твердої пшениці
для м'якої пшениці

0,5-1,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
1,0-2,0 (для кормових потреб)

1,750
1,250

Охратоксин А

не регламентовано

0,005

Патулин

0,5 (для кормових потреб)

не регламентовано

Ячмінь, ДСТУ 3769:1998

Афлатоксин B1

0,005 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,025 – 0,1 (для кормових потреб)

0,002

Зеараленон

1,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
2,0-3,0 (для кормових потреб)

0,1

Т-2 токсин

0,1 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,2 (для кормових потреб)

0,06
(для суми токсинів Т-2 і НТ-2)

Сума афлатоксинів В1, В2, G1, G2

не регламентовано

0,004

Дезоксиніваленол (вомитоксин)

1,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
1,0-2,0 (для кормових потреб)

1,250

Охратоксин А

не регламентовано

0,005

Патулин

0,5 (для кормових потреб)

не регламентовано

Кукурудза, ДСТУ4525:2006

Афлатоксин B1

0,005 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,025 – 0,1 (для кормових потреб)

0,005

Зеараленон

1,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
2,0-3,0 (для кормових потреб)

0,2

Т-2 токсин

0,1 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
0,2 (для кормових потреб)

0,06
(для суми токсинів Т-2 і НТ-2)

Сума афлатоксинів В1, В2, G1, G2

не регламентовано

0,01 
(для сортовий кукурудзи і використання її як інгредієнта харчових продуктів)

Дезоксиніваленол (вомитоксин)

0,5 – 1,0 (для продовольчих і технічних потреб, експортування)
1,0-2,0 (для кормових потреб)

1,750

Фузариотоксини (сума В1, В2)

не регламентовано

2,0

Охратоксин А

не регламентовано

0,005

Патулин

0,5 (для кормових потреб)

не регламентовано

Як видно з таблиці 2, максимально допустимі рівні мікотоксинів не відповідають міжнародним ні якісно, ні кількісно - 5 показників в Україні (афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, деоксиниваленол, патулин) проти 6 показників в країнах ЄС (афлатоксин В1, зеараленон, Т-2 токсин, деоксиниваленол, сума афлатоксинів В1, В2, G1, G2, охратоксин А).

Україна не регламентує у зернових культурах вміст максимально допустимого рівня охратоксину А, а також суми афлатоксинів В1, В2, G1, G2 і фузариотоксины (сума В1, В2).

За європейськими нормами патулин в зернових не регламентується.

Випробувальна лабораторія ДП «Сумистандартметрологія», що акредитована Національним агентством з акредитації України (Атестат акредитації № 2Н156 до 25 вересня 2019 р.), проаналізував вищевикладені вимоги у 2016 році розширив сферу акредитації за показником охратоксин А та працює над освоєнням визначення суми афлатоксинів В1, В2, G1, G2.

Тож запрошуємо Вас скористатися послугами нашої випробувальної лабораторії. Ми виконаємо Ваші замовлення швидко, якісно, у повній відповідності до законодавства України.

За довідками звертатися

Тел./факс (0542) 33-45-10

Моб. +380504096696

e-mail: lab334510@mail.ua